Головна сторінка Інтернет-ресурси 22 вересня 2019
українська росiйська англiйська


Якщо Вас цікавить інформація щодо державного боргу України - натисніть сюди

Якщо Вас цікавлять основні показники фінансового стану України - натисніть сюди

Якщо Вас цікавить інформація щодо споживання та тарифів на газ та тепло - натисніть сюди

















« Вересень 2019
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Законодавство та регуляторна діяльність  »  Обговорення проектів документів  »  Проекти регуляторних актів для обговорення  »  Проекти регуляторних актів для обговорення - 2015 рік



Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
24.04.2015 | 16:54 | версія для друку

Проект

Закон УкраЇни

 

Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

_______________________________________

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2000 р., № 32, ст.  255; № 46, ст. 391; 2006 р.,  № 26, ст. 210;    2010 р., № 48, ст. 564; 2011 р., № 23, ст. 160; № 36, ст. 362; № 45, ст. 484;     2012 р., № 36, ст. 420; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014, № 4, ст. 61; № 22 ст.  781;    № 44 ст. 2040; № 50-51, ст. 2057):

1. У статті 1:

в абзаці четвертому після слова «система» доповнити словом «збору,»;

абзаци восьмий – десятий викласти в такій редакції:

«консолідована фінансова звітність – фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці;

національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку – нормативно-правовий акт, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку;

облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності;»;

в абзаці одинадцятому слово «та» замінити словами «, дає дозвіл на її здійснення або»;

абзац дванадцятий викласти в такій редакції:

«фінансова звітність – звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства;»;

доповнити новими абзацами п’ятнадцятим – двадцятим такого змісту:

«витрати – зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

доходи – збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

звітний період – період діяльності підприємства, за який узагальнено інформацію про його фінансовий стан та результати діяльності;

національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі – нормативно-правовий акт, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку;

підприємства, що становлять суспільний інтерес, – публічні акціонерні товариства та емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи, які провадять діяльність на підставі ліцензії, та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств;

таксономія фінансової звітності – склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.».

2. У статті 2:

у частині першій:

слова «а також» виключити;

доповнити словами: «, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства»;

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Для цілей цього Закону підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з наведених критеріїв:

сукупна вартість активів – до 350 тис. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тис. євро;

середня кількість працівників – до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на річну дату складання фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з наведених критеріїв:

сукупна вартість активів – до 4 млн. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн. євро;

середня кількість працівників – до 50 осіб.

Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на річну дату складання фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з наведених критеріїв:

сукупна вартість активів – до 20 млн. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 40 млн. євро;

середня кількість працівників – до 250 осіб.

Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на річну дату складання фінансової звітності за попередній рік відповідають щонайменше двом з наведених критеріїв:

сукупна вартість активів – понад 20 млн. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн. євро;

середня кількість працівників – понад 250 осіб.

Новостворені підприємства при визначенні відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

Якщо підприємство перестає відповідати наведеним критеріям за показниками на річну дату складання фінансової звітності за звітний рік протягом двох років поспіль, таке підприємство переходить до відповідної категорії підприємств.

Для визначення відповідності критеріям, зазначеним в сумі, еквівалентній євро, застосовується середньорічний офіційний курс гривні до іноземних валют за попередній рік.».

3. У частині першій статті 3 слова «фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів» замінити словами «фінансовий стан та результати діяльності».

4. Статтю 4 викласти в такій редакції:

«Стаття 4. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.».

5. Статтю 5 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Фінансова звітність може бути складена на вимогу користувачів у іноземній валюті.».

6. У статті 6:

у частині другій слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі»;

у частині шостій після слова «обліку» доповнити словами «або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі».

7. У статті 8:

у частині четвертій:

в абзаці першому після слова «підприємство» доповнити словами «(крім підприємств, що становлять суспільний інтерес)»;

в абзаці четвертому слова «аудиторською фірмою» замінити словами «підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту»;

доповнити новим абзацом шостим такого змісту:

«Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.».

У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим;

у частині сьомій:

в абзаці першому:

слова «на яку покладено» замінити словами «яка забезпечує»;

слова «(далі – бухгалтер)» виключити;

доповнити новими абзацами сьомим та восьмим такого змісту:

«Головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи бухгалтером, аудитором, ревізором не менше 3 років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.

Інші вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес, можуть бути визначені тільки законом.»;

у частині восьмій слово «Бухгалтер» замінити словами «Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства,».

8. У статті 9:

у назві статті слово «облікові» виключити;

у частині другій:

в абзаці першому слова «на паперових або машинних носіях і» замінити словами «у паперовій або в електронній формі та»;

в абзаці третьому слова «і місце» виключити;

доповнити новим абзацом восьмим такого змісту:

«Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.»;

частину третю доповнити новим абзацом третім такого змісту:

«Права і обов’язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.»;

у частині шостій слова «на машинних носіях» замінити словами «з використанням електронних засобів обробки».

9. Статті 11 і 12 викласти в такій редакції:

«Стаття 11. Загальні вимоги до фінансової звітності

1. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність.

Фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, у визначеному законодавством порядку, та бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, визначається договором на надання бухгалтерських послуг.

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа, у визначеному законодавством порядку, та головний бухгалтер.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання фінансової звітності несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

2. Порядок та терміни подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків – Національним банком України.

3. Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність.

4. Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

5. Склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та звіту про управління банків встановлюються Національним банком України.

6. Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Стаття 12. Консолідована фінансова звітність

1. Підприємства, що контролюють інші підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на річну дату складання фінансової звітності не перевищують двох з наведених критеріїв:

загальна вартість активів – до 4 млн. євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн. євро;

середня кількість працівників – до 50 осіб.

2. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки, крім власної звітності складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.

3. Об’єднання підприємств крім власної звітності складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан та результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів.».

10. У статті 121:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони офіційно оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. При цьому орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, має право визначати дату, з якої для складання фінансової звітності починають застосовуватись окремі міжнародні стандарти.»;

у частині другій слова «Публічні акціонерні товариства, банки, страховики» замінити словами «Підприємства, що становлять суспільний інтерес, та підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення»;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«5. Підприємства, зазначені у частині другій цієї статті, складають і подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.»;

доповнити частиною шостою такого змісту:

«6. Підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, зобов’язані забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами, що визнається такою у порядку, визначеному міжнародними стандартами.».

11. Частину першу статті 13 викласти в такій редакції:

«1. Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.

Звітний період для складання фінансової звітності про виконання бюджетів визначається Бюджетним кодексом України.».

12. Статтю 14 викласти в такій редакції:

«Стаття 14. Подання та оприлюднення фінансової звітності

1. Підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

2. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці та конфіденційної інформації, крім випадків, передбачених законами. Підприємства зобов’язані надати копію фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». Вартість наданої копії не повинна перевищувати розміру фактичних витрат на її друк і поштову відправку (у разі відправки копії поштою).

3. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) та іншими шляхами у випадках, визначених законодавством.

Середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Підприємства зобов’язані забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за своїм місцезнаходженням.

4. Головні розпорядники бюджетних коштів оприлюднюють річну фінансову звітність, річну консолідовану фінансову звітність не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, шляхом розміщення на власній веб-сторінці.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оприлюднює річну консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан та результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, на власній веб-сторінці.

5. У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів після його затвердження.

6. Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності внаслідок аудиторської перевірки, самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання і оприлюднення уточненої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності здійснюється у такому самому порядку, як і для раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюється.».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.

До 1 січня 2018 року вимоги пункту 10 розділу І цього Закону застосовуються до публічних акціонерних товариств, акції яких включено до біржового списку фондової біржі.

Першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, мають подати фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є     2019 рік. Підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, зі звітного періоду, в якому набирає чинності цей Закон.

2. У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суб’єкти господарювання, які провадять діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

 

Голова

Верховної Ради України

 

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Міністерство фінансів України
Rambler's Top100