Головна сторінка Інтернет-ресурси 22 вересня 2019
українська росiйська англiйська


Якщо Вас цікавить інформація щодо державного боргу України - натисніть сюди

Якщо Вас цікавлять основні показники фінансового стану України - натисніть сюди

Якщо Вас цікавить інформація щодо споживання та тарифів на газ та тепло - натисніть сюди

















« Вересень 2019
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Законодавство та регуляторна діяльність  »  Обговорення проектів документів  »  Проекти регуляторних актів для обговорення  »  Проекти регуляторних актів для обговорення - 2015 рік



Аналіз регуляторного впливу проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
24.04.2015 | 16:51 | версія для друку

1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Європейським Парламентом та Радою ЄС прийнято Директиву про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств від 26.06.2013 № 2013/34/ЄС (далі – Директива ЄС  № 2013/34/ЄС), яка встановлює нові умови складання, подання та оприлюднення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, а також новий порядок визнання та оцінки певних видів активів та зобов’язань, доходів та витрат. Для забезпечення імплементації Директиви ЄС № 2013/34/ЄС її основні положення мають бути включені до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон). Суттєвим є те, що положення Директиви ЄС № 2013/34/ЄС в окремих випадках відмінні від правил міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ), тому передбачається, що підприємства, які складають фінансову звітність за МСФЗ, керуватимуться положеннями МСФЗ, решта підприємств застосовуватимуть національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, приведені у відповідність до Директиви ЄС № 2013/34/ЄС після прийняття змін до Закону.

Крім цього, для цілей складання, подання та оприлюднення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності Директивою ЄС № 2013/34/ЄС встановлено нові критерії класифікації підприємств. Водночас Регламентом   Комісії (ЄC) № 70/2001 від 12.01.2001 про застосування статей 87 та 88 Договору про заснування ЄС про надання державної допомоги підприємствам малого та середнього бізнесу (далі – Регламент Комісії № 70/2001) також визначено категорії підприємств з метою підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу.

Положення обох зазначених актів законодавства ЄС підлягають імплементації до національного законодавства, ураховуючи різну мету поділу підприємств та відмінність певних критеріїв визначення категорій підприємств. На сьогодні Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» положення Регламенту Комісії № 70/2001 імплементовано в Господарський кодекс України (стаття 55).

Ураховуючи зазначене, та на виконання пункту 347 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014-2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847-р, щодо імплементації положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС та пункту 252 плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 213-р, щодо законодавчого закріплення вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності видобувних компаній виключно за міжнародними стандартами, Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  (далі – законопроект).

 

2. Цілі державного регулювання

Законопроект розроблено з метою приведення норм Закону до законодавства Європейського Союзу, зокрема до положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, та удосконалення порядку застосування МСФЗ.

У зв’язку з цим законопроектом передбачається внести до Закону такі зміни:

доповнити новими термінами, зокрема «витрати», «доходи», «звітний період», «таксономія фінансової звітності» та «підприємства, що становлять суспільний інтерес»;

встановити для цілей бухгалтерського обліку критерії віднесення підприємств до мікропідприємств, малих, середніх та великих підприємств відповідно до положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС;

встановити, що підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, складають фінансову звітність за МСФЗ;

поширити Закон на операції з виконання бюджетів та складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства;

скоротити перелік обов’язкових реквізитів для первинних документів;

уточнити період складання проміжної фінансової звітності з метою забезпечення однозначності у визначенні періоду, за який вона складається;

дозволити не складати консолідовану фінансову звітність малим групам, які відповідають критеріям, передбаченим цим законопроектом;

удосконалити порядок подання та оприлюднення фінансової звітності, передбачивши її подання підприємствами, що застосовують МСФЗ, в єдиному електронному форматі, а також зобов’язавши підприємства надавати копії фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Перша альтернатива – збереження існуючого стану. Проте цей спосіб не забезпечує досягнення цілей державного регулювання і не забезпечить вирішення проблеми.

Друга альтернатива – прийняття запропонованого законопроекту. Цей спосіб є доцільним, оскільки його переваги у тому, що він дозволить:

забезпечити досягнення цілей державного регулювання, що повною мірою відповідає потребам у вирішенні проблеми;

привести норми Закону до законодавства Європейського Союзу, зокрема до положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС;

удосконалити законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з урахуванням вимог МСФЗ.

 

4. Механізм і заходи, які забезпечать розв’язання проблеми

Прийняття законопроекту забезпечить удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з урахуванням вимог МСФЗ та законодавства Європейського Союзу.

Це сприятиме підвищенню рівня прозорості та зіставності фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, достовірності інформації та рівня довіри інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств.

Реалізація цього регуляторного акта сприятиме подальшому удосконаленню законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, та забезпечить зменшення фінансового навантаження на підприємства та бюджет.

 

5. Обґрунтування можливостей досягнення цілей державного регулювання у разі прийняття акта

На дію запропонованого регуляторного акта (у разі його прийняття) зовнішні фактори (прискорення або уповільнення темпів економічного зростання, політичний вплив) не впливатимуть.

Прийняття запропонованого регуляторного акта надасть змогу удосконалити законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з урахуванням МСФЗ та законодавства Європейського Союзу. Для впровадження вимог цього регуляторного акта не потрібні додаткові витрати з бюджету.

 

6. Очікувані результати прийняття акта

Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме гармонізації національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності із законодавством Європейського Союзу та МСФЗ; забезпечить удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що сприятиме покращанню інвестиційного клімату в Україні.

 

Об’єкт впливу

Витрати

Вигоди

Сфера інтересів держави

Додаткові витрати державного і місцевих бюджетів не виникають

Удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з урахуванням вимог МСФЗ та законодавства Європейського Союзу

Сфера інтересів суб’єктів  господарювання

Додаткові витрати суб’єктів господарювання не виникають

Удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з урахуванням вимог МСФЗ та законодавства Європейського Союзу

Сфера інтересів громадян

Витрати громадян не виникають

Не зачіпає інтересів громадян

 

 

7. Строк дії акта

Строк дії акта – постійно.

Строк дії акта може бути обмежено лише втратою чинності Законом.

 

8. Показники результативності акта

Реалізація законопроекту:

сприятиме гармонізації національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності із законодавством Європейського Союзу та МСФЗ;

забезпечить удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що сприятиме покращанню інвестиційного клімату в Україні;

не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основними положеннями законопроекту – середній. Законопроект з метою громадського обговорення оприлюднений на офіційній веб-сторінці Міністерства фінансів України (www.minfin.gov.ua) у рубриці «Проекти регуляторних актів для обговорення» розділу «Законодавство та регуляторна діяльність». Соціологічні опитування не проводилися.

 

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Відстеження результативності акта (у разі його прийняття) здійснюватиметься з періодичністю, визначеною Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Базове відстеження результативності акта буде проведено до набуття ним чинності за соціологічним методом шляхом збору та аналізу пропозицій та зауважень суб’єктів господарювання.

Повторне відстеження планується здійснити через рік шляхом аналізу соціологічних даних, але не пізніше ніж через два роки після набуття чинності регуляторним актом, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

У разі встановлення за результатами відстеження неврегульованих та проблемних питань буде розглядатись можливість їх розв’язання шляхом внесення відповідних змін.

 

 

Заступник Міністра

фінансів України               

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Міністерство фінансів України
Rambler's Top100